Видатний учень Фредеріка Шопена, відомий піаніст та композитор, громадський діяч та фольклорист Кароль Мікулі народився у Чернівцях 22 жовтня 190 років тому. Він був не лише великим музикантом, але і відомим чернівецьким меценатом. Завдяки пожертвам Кароля у Чернівцях з’явилася перша публічна бібліотека, виплачували стипендію талановитим гімназистам. Також по всій Буковині Кароль вишукував обдарованих піаністів-аматорів, які згодом грали легендарні симфонії. Завдячуємо Каролю і тим, що у Чернівцях два дні поспіль виступав легендарний Ференц Ліст.

Роками збирав буковинський фольклор

Кароль Мікулі народився у сім’ї вірменського купця Якоба фон Мікулі, який був першим власником готелю "Молдавія". Жила сім’я на одній із вулиць у вірменському кварталі, будинки якого згодом згоріли (район римо-католицького костелу, площі Філармонії та вулиці Бетховена).

– У сім’ї відразу помітили любов Кароля до музики, – розповідає директор муніципальної бібліотеки імені Анатолія Добрянського Олеся ЩЕРБАНЮК. – Першим вчителем гри на фортепіано Кароля була його мати, яка і сама гарно грала. Захоплює те, наскільки батьки старалися заради освіти дітей. Так, у біографії Кароля є дуже цікавий факт: у Чернівці запросили великого польського піаніста Оскара Кольберга, який став домашнім вчителем талановитого хлопчика.

Після закінчення Чернівецької вищої гімназії (школа №1 на вулиці Емінеску) Кароль вступив на медичний факультет Віденського університету. А згодом у Парижі він два роки навчався у легендарного Шопена.

– Кароль та його сім’я товаришували з відомими музикантами, – продовжує пані Олеся. – У далекі травневі дні 1847 року Чернівці мали честь слухати концерти блискучого угорського піаніста Ференца Ліста, з яким товаришував Кароль. Два дні поспіль Ліст давав концерт у готелі "Молдавія", який у ті дні був своєрідним культурним центром. Нині у приміщенні готелю діє читальна зала юнацької бібліотеки (поруч із церквою Святої Параскеви на вулиці Головній).

Мешкав у Чернівцях Кароль Мікулі з 1848 по 1857 рік. Він багато подорожував Буковиною та Бессарабією, записував українські, румунські та молдовські народні пісні, танці та обряди.

– Щоліта Кароль Мікулі приїжджав у буковинське селище Шепіт і жив у господарстві прозаїка Іраклія Порумбеску, – каже Олеся Щербанюк. – Композитор любив вивчати музичну спадщину: селяни грали йому на сопілці, співали, танцювали, а він усе записував, щоби згодом опрацювати і видати. У цей же період він почав шукати талановитих самородків, які згодом виконували легендарні музичні твори.

Колись була вулиця Кароля Мікулі

Кароль Мікулі – один із фундаторів першої публічної бібліотеки у Чернівцях, заснованої ще 1852 року.

– Поміщик із села Вікно Михай Зотта вирішив створити першу крайову публічну бібліотеку, – зауважує Олеся Щербанюк. – Восени 1850 року він зініціював збори однодумців, які висловили готовність зібрати необхідну суму грошей – тисячу флоринів. Кароль Мікулі передав усю свою виручку від двох зимових концертів 1850-1851 років. Сума була велика – 1030 флоринів. Ось ці кошти і лягли в основу майбутньої наукової бібліотеки ЧНУ. Нині на знак подяки портрет Кароля Мікулі є у кабінеті директора бібліотеки (вулиця Лесі Українки, – авт.).

Меценатом композитор проявив себе ще й тоді, коли заснував Фонд стипендій для бідних гімназистів. Кароль відразу пожертвував Фонду тисячу флоринів, а потім ще й перераховував кошти зі своїх концертів. 1889 року за значні заслуги за розвиток музичної культури Кароля Мікулі нагородили Кавалерським хрестом Ордена Франца Йосифа. Вручаючи почесну нагороду, цісар назвав Кароля "найвизначнішим із тогочасних музикантів".

– В австрійський період у затишному районі Чернівців поблизу центрального парку іменем Карла Мікулі була названа вулиця, – наголошує пані Олеся і показує старовинну карту Чернівців за 1907 рік з вулицею Мікулі. – Варто й нині повернути цю постать городянам не тільки у книгах, але й у пам’яті вулиць нашого міста…
Відійшов у вічність Кароль Мікулі 21 травня 1897 року у Львові, де і похований.
Валерія Чорней

Доробок
Кароля Мікулі
Композитор видав повне зібрання творів Шопена у 17 томах 1879 року в Лейпцігу. Він також є автором численних фортепіанних п’єс, творів для скрипки і кларнета, хорів, пісень, мазурок, полонезів, вальсів, обробок музичного фольклору різних народів. Музикант написав багато пісень на слова польських, французьких, німецьких і румунських поетів. Видав у Львові 1850-1854 років чотирма випусками "48 національних румунських арій" в обробці для фортепіано. Перу Мікулі належить теоретична праця "Про канон", яка ще чекає на вихід у світ.

Хто повертає місту
ім’я Кароля Мікулі

Непересічну творчу особистість Кароля Мікулі відкрив чернівчанам дослідник музичного життя міста, журналіст і головний редактор "Радянської Буковини" Кузьма Демочко, всі видання "Мистецької та музичної Буковини" якого представлено нині на виставковому стенді муніципальної бібліотеки імені Анатолія Добрянського.
Тут також представлено енциклопедичні музичні видання Буковини та України загалом, де належно поціновано постать видатного буковинського композитора. Зокрема йдеться про архівні матеріали, зібрані Олександром Добржанським, Наталею Масіян та Марією Никирсою під однією палітуркою й назвою "Нації та народності Буковини у фондах Державного архіву Чернівецької області", де у відповідному розділі подано відомості про життя й діяльність Кароля Мікулі.
Творчу спадщину композитора широкій аудиторії повертає доцент кафедри музики ЧНУ імені Юрія Федьковича, дослідник і популяризатор його праць Олександр Залуцький. На виставці представлено навчальні посібники "Музичне краєзнавство Буковини", куди входять рідкісні музичні твори, фортепіанні п’єси, етюди, балади, 48 національних румунських арій композитора, які вперше видали у Львові ще 1850-1854 років.

Джерело: Молодий буковинець